Іващук: Алхімія (вірш)

Алхімія — це загальна назва систем трансформації людини, що засновані на метафорі хімічних перетворень та використанні хімічних сполук, а також спроб отримання дорогоцінних металів, еліксирів, філософського каменю, універсального розчинника, питного золота та інших речовин, які начебто володіють дивовижними властивостями (Вікіпедія).

АЛХІМІЯ

Якщо шукаєш філософський камінь
А з ним цілющий еліксир життя –
Рецепт простий – але скажу між нами
Приготування – справа не проста

Розплавлений свинець залий у рани
Додай дві дрібки фосфору образ
І до кипіння доведи думками
Яким давно не місце і не час

Тепер засни. Нехай усе застигне
Миттєвостями спогадів і слів
А вдосвіта, коли печаль затихне
Приправ ретельно сіллю почуттів

І виколупуй, діставай, витрушуй
З гірким сірчаним досвідом змішай
Та кислотою виливай у душу
Терпи. Воно їдке. Не заважай –

Хай їсть допоки не буде прозорим –
Тоді проступить золотом твій шал
Й спочине, герцем стомлений у зброї
У формі серця вилитий метал

Це все – ти зміг. Досяг. Здобув уміння.
Та як же прикро, що разом із ним
Все залишилось в пам’яті камінням
Але не філософським, а простим

Бо той єдиний філософський камінь
Що еліксиром все живе зцілить –
Лише любов, що шириться серцями
І золотить собою кожну мить…

Олександр Іващук

Прокоментувати:

Прокоментуй!

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

online casino malaysia | cialis online |