Іващук: Хованки (вірш)

Є ж речі, які не варто афішувати, чи не так?

ХОВАНКИ

Заховаю дерево в лісі,
Краплю в морі, квітку у цвіт
І до тебе сховаю ніжність
У щоденне просте “Привіт”

Заховаю у сонці промінь
І зелений колір в траву
А любов я сховаю в повінь
У якій навколо пливу

Заховаю нитку в тканину,
Заховаю цеглину в дім
У танок сховаю обійми
І твій дотик сховаю в нім

Голку в сіно, хмарину в небо,
Скло у шибку, цифру в лото –
Я сховаю усе як треба
Аби їх не знайшов ніхто

І якщо ти чогось не бачиш
Розуміти повинна сама –
Анітрохи це ще не значить
Що насправді цього нема

Олександр Іващук