Іващук: Квіти, вазони, обман (вірш)

Новий, несподіванно написаний несподіванний вірш із несподіванною назвою про… так, правильно – несподіванні речі:

КВІТИ, ВАЗОНИ, ОБМАН

Сонячним днем на порозі у літа
Я пересаджував в горщиках квіти
Й раптом подумалось у ту хвилину
Що я обманюю бідні рослини

Я їм даю з чорноземом вазони
І підливаю чотири сезони
Ставлю на сонце, бур’ян переполю –
Але це тільки ілюзія поля

Замість родючого пишного лану
Я їх саджу в керамічну оману
І за турботу у них вимагаю
Щедрого на кольори урожаю

Квітніть! Ростіть! Розпускайте пелюстки!
Це підвіконня позбавте від пустки!
Дайте краси і буяйте до краю!
Квіти ж ростуть. І про мене не знають.

Їм все одно де пускати коріння
Ґрунт під ногами – уже батьківщина!
Їхня свобода – це сонячне світло
Й крапля води – і нехай буде літо

*****

Ми, мов поцуплені квіти з городу
Віримо теж, що в вазоні – свобода
Але насправді це просто чужина,
Щоб у теплі пересидіти зиму…

Олександр Іващук

Прокоментувати:

Прокоментуй!

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Квант News-События |