Іващук: Перегоріло (вірш)

Захотілось залишити цей вірш у старому році.

ПЕРЕГОРІЛО

Де знайти горизонти для нових ідей
Щоб від рими пашіли уява і тіло
Я хотів нести світло, немов Прометей
Але перегоріло

Що невдячніше творчості в темні часи?
Для багаття у псевдодуховній безодні
Надто мало вогню – необхідний бензин
Та рідкі вуглеводні

Cтрашно, що голоси загасають в пітьмі
Як мільйони подібних, лунавших до цього
Бо немає потреби писати пісні
І немає для кого

Але іскру залишу. Хай тліє, горить
Може комусь таки припаде до вподоби
Наче зірка оточена ніччю вгорі
Без прикрас і оздоби

Олександр Іващук

Прокоментувати:

Прокоментуй!

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

|