Іващук: Площина (вірш)

Хвилинка романтичної філософії у блозі. Все до складного просто:

ПЛОЩИНА

У площині дотичності двох душ
Немає часу й не існує болю
Там в бур’янах цвітуть гірлянди руж –
У площині дотичності двох душ

Дорога з жовтих витертих цеглин
Веде мене попри сади і хмари
Я до інакших не зверну площин,
Дорого з жовтих витертих цеглин!

Моя фортеця і моя тюрма,
Де спокій мій захований за грати
Навчіть нас, люди добрі, вибачати,
Щоб крапкою не стала площина

Олександр Іващук

Прокоментувати:

0 comments

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *