Іващук: Сірий вірш (вірш)

Інколи сірий – це просто колір.

СІРИЙ ВІРШ

Коли пливу у сірій течії
Оточений безбарвними думками
Я згадую, що сірими мої
Є очі, у яких колись зірками

Світилось і цвіло, палило вщент
І припікало поглядами рани –
Й лиш фарбою був сірий градієнт,
А не болотяни́м буденним станом

То може, що у сірості не страх,
А лиш передчуття підйому планки –
І у ранкових сірих небесах
Зірок мені не видно на світанку

…Хай будуть сірі та блищать, мов сталь,
Холодним сріблом крила у польоті
Щоб мінусів старих горизонталь
У новому
забулась
горизонті

Олександр Іващук

Прокоментувати:

Прокоментуй!

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

|