З подивом виявив, що більшість віршів написані вже більше 10 років назад. Час невблаганний, що поробиш. Можливо, оформлю поезії у збірочку, а наразі вірш про кола.
КОЛА
Плюнули в душу – розбіглося колами…
Дзеркало чисте спотворило хвилями, –
Мого обурення хвилями кволими,
Болю мого мерехтіннями білими. Read more
Привіт, друзі. Нещодавно виявив в архіві власні поетичні надбання, які наврядчи будуть трансформовані у пісні через свою віршовану структуру. Ну а де ж завести для цього блог, як не на сайті свого гурту?
Але менше слів, більше поезії. Вірш перший.
ПОЕТАМ
держава не любить поетів –
їй треба побільше мармиз,
щоб руки тримали багнети,
над натовпом несли портрети,
а очі дивилися вниз Read more
