Захотілось залишити цей вірш у старому році.
ПЕРЕГОРІЛО
Де знайти горизонти для нових ідей
Щоб від рими пашіли уява і тіло
Я хотів нести світло, немов Прометей
Але перегоріло
Що невдячніше творчості в темні часи?
Для багаття у псевдодуховній безодні
Надто мало вогню – необхідний бензин
Та рідкі вуглеводні
Колись в цей день в мого Батька було день народження.
Я пам’ятаю, Тату.
БАТЬКОВІ ЧЕРЕВИКИ
У мене достатньо грошей
І я не належу до фриків
Та інколи з радістю ношу
Батькові черевики
Насправді, “Чарлішин” – це в принципі не зовсім вірш, це текст до нової пісні, яку ми презентували на концерті до дня народження гурту. Просто другий куплет давно просився рядками на папір, словами в мікрофон, думками в чиюсь захаращену “штампами” голову.
ЧАРЛІШИН
З самого народження
І аж до цього дня
В голові у тебе зовсім
Ліва маячня
Забобони і натовп
Зичених ідей
Те, що прийнято вважати
А не те, що є
Думаєш ти особливий
Що ти Чарлішин?
Що на весь безмежний всесвіт
Милий, ти такий один?
Вся твоя унікальність –
Це дешеві понти
Навіть в цьому питанні
Тільки стереоти
Пи пи пи пи пи
Дивом дивним ще не виклав восени пісню про цю пору року. Виправляюсь. А разом із текстом принагідно долучаю бонусне відео з нещодавнього акустичного концерту.
ОСІННЯ
Чи хтось знав на Землі досі
Як дарує любов осінь?
Сипле жовтим терновим листям,
Щоб зробити з мого болю намисто
Заглядає дощем у квартиру,
А без тебе все життя, наче в дірах
І бере моє шаленство під варту
Бо без тебе все нічого не варте
Після революції на Євромайдані хлопці сказали, що цю пісню можна забути і покласти до архіву. Але гортаючи передвиборчу стрічку новин, прийшов до висновку, що тема досі актуальна.
ЧОРНОЗЕМ
Мені не шкода грошей
І чорнозему вагонів
Хай все вивозять скорше
В зони офшорні
Хай повивозять звідси
І виїжджають самі
Поставте їм всі візи
Допереду ногами
