Іващук: Перегоріло (вірш)
Захотілось залишити цей вірш у старому році.
ПЕРЕГОРІЛО
Де знайти горизонти для нових ідей
Щоб від рими пашіли уява і тіло
Я хотів нести світло, немов Прометей
Але перегоріло
Що невдячніше творчості в темні часи?
Для багаття у псевдодуховній безодні
Надто мало вогню – необхідний бензин
Та рідкі вуглеводні
Cтрашно, що голоси загасають в пітьмі
Як мільйони подібних, лунавших до цього
Бо немає потреби писати пісні
І немає для кого
Але іскру залишу. Хай тліє, горить
Може комусь таки припаде до вподоби
Наче зірка оточена ніччю вгорі
Без прикрас і оздоби
Олександр Іващук
Прокоментувати:
0 comments